Як визначити марку нержавійки

Ціна нержавійки сильно залежить від вмісту нікелю: харчова AISI 304 коштує дорожче за технічну. Розберемо, як відрізнити марки простими способами ще до приймання — магнітом, за іскрою, за виглядом виробу та аналізатором. Ці прийоми стануть у пригоді, якщо ви привезли бак, труби чи обрізки й хочете заздалегідь розуміти, за що платять дорожче.

Які бувають марки нержавійки

У брухті найчастіше трапляються чотири групи. Аустенітні хромонікелеві сталі — AISI 304 (вітчизняний аналог 08Х18Н10) та 316 (з молібденом, тип 03Х17Н14М2): немагнітні, дорогі, ідуть на харчове та хімічне обладнання. Стабілізована титаном 321 (12Х18Н10Т) витримує високу температуру. Економна 201 (хромомарганцевонікелева) — часткова заміна нікелю марганцем. Феритна 430 (12Х17) — без нікелю, магнітиться. На вигляд вони майже невідрізнні, тому марку й перевіряють до розрахунку.

Магнітом

Якісна нержавійка (304, 316, 321) майже не магнітиться. Якщо магніт прилипає сильно — це технічна сталь із малим вмістом нікелю (10–8%) або феритна нержавійка. Це перший і найшвидший тест: достатньо звичайного побутового магніту. Слабке притягання — норма для аустенітних марок, сильне «прилипання» одразу видає ферит або конструкційну сталь.

За іскрою та застосуванням

Нержавійка дає короткий темно-червоний пучок іскор без «зірочок» — на точильному колі це помітно одразу: звичайна вуглецева сталь сипле яскравим снопом із розгалуженнями, а хромонікелева горить скупо й тьмяно. Застосування теж підказує марку. Харчові ємності, молочне та медобладнання, баки й мийки — зазвичай 304 або 321; хімічне, фармацевтичне та морське обладнання — 316. Апарати з маркуванням 12Х18Н10Т на корпусі — це та сама 321.

Чому важлива марка

Ціна нержавійки визначається нікелем: харчова 304 (8–10% Ni) та кислотостійка 316 (з молібденом) дорожчі, ніж економна 201 (нікель частково замінено марганцем) або феритна 430 без нікелю. На вигляд вони схожі, але в ціні відрізняються помітно — тому марку перевіряють до розрахунку. Що вищий вміст нікелю та наявність молібдену, то дорожче приймають метал: 316 цінується вище за 304, а феритні й марганцевисті марки йдуть за нижньою планкою.

Як підготувати нержавійку до здавання

Підготовка пришвидшує приймання й піднімає ціну. Розсортуйте метал за видимими групами: окремо явно немагнітні блискучі листи й труби, окремо деталі, що магнітяться. Зніміть чорні кріплення, болти, петлі та пластикові ручки — сталева фурнітура засмічує партію і знижує розрахункову чистоту. З баків і ємностей злийте залишки рідини. Сильно забруднений мастилом чи фарбою брухт коштує дешевше за чистий: засмічення завжди вираховується з ваги, тому що чистіше — то дорожче виходить здавання.

Часті помилки

Нержавійка, що магнітиться, — не завжди «погана»: холодна деформація (гнуття, витяжка, прокатка) робить навіть 304 трохи магнітною в місцях згину. Тому магніт — лише перший тест, а остаточно марку підтверджує аналізатор. Друга часта помилка — плутати харчову нержавійку з нікельованою чи хромованою звичайною сталлю: блискуче покриття швидко видає магніт і подряпина до основи. Третя — здавати все впереміш: змішана партія приймається за найдешевшою маркою.

Чим визначають марку точно?

Точну марку та відсоток нікелю показує XRF-аналізатор — портативний спектрометр, який за секунди зчитує хімічний склад без руйнування металу. Магніт, іскра та вигляд виробу дають попередню оцінку, але остаточне значення для розрахунку визначає саме прилад.

Дивіться актуальні ціни за кг або здайте одразу весь кольоровий брухт — мідь, латунь, алюміній. Для великих партій по Харкову та області замовте вивезення металобрухту.